 |
Мені здається, що я завжди знала, що стану вчителем.
Працюючи в школі, переконалася, що це - найдивніша країна, де кожен день не подібний на попередній, де кожна мить - це пошук нового і цікавого, де немає часу нудьгувати і витрачати час на порожнє, де кожен учитель - це будівельник майбутнього, і треба квапитися бути цікавим завжди, дарувати дітям свої знання, уміння, свою енергію, квапитися дізнаватися про нове, квапитися не запізнитися.
І я поспішаю. Я хочу. Хочу бути жадібною до знань, вражень, подій, до всього передового.
Сьогодні, упевнено крокуючи по дорозі педагогічного пошуку, розумію, що потрібно багато ще зробити. Потрібно багато читати, треба освоювати нові програми, вивчати нову техніку. І я вчуся. Вчуся весь час. Намагаюсь іти в ногу з часом, шукаю нові методи і форми роботи.
Я вважаю, що справжній учитель той, хто здатний спуститися з висот своїх знань до незнання учня, і разом з ним зробити сходження.
...І знову дзвенить дзвоник з уроку. Але завтра знову урок, і післязавтра урок, і будуть вони різні, і найприємніші ті хвилини, коли учні кажуть, що урок їм сподобався. А щоб урок сподобався, в ньому мають бути родзинки. Знайти їх - завдання учителя.
Немає коментарів:
Нові коментарі наразі не дозволено.