Конспекти уроків

Презентація до уроку
https://docs.google.com/presentation/d/1ukDryOtwGqTcYSIuFIfUutsy_XYFS_H07yiCy7UvoHo/edit?usp=sharing


Презентація

Тема уроку : Райнер Марія Рільке  «Пісня про Правду». Рільке й Україна. Україна та її історія очима австрійця.

Мета уроку: вивчити основні факти біографії Рільке, звернувши особливу увагу на зв’язки письменника з Україною, підготувати учнів до філософського  сприйняття  твору «Пісня про Правду», дослідити образ України в зображенні австрійця,  розкрити суть поняття «національний колорит»; розвивати навики роботи з текстом і навики аналізу твору; виховувати повагу до минулого свого народу, потребу духовного розвитку.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Обладнання: портрет Рільке, презентація «Орфей XX століття», фрагмент кінофільму «Богдан Хмельницький», аудіозапис «Пісні про Правду», роздатковий матеріал

                                 Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності

Мандрівка перша «Духовна глибина Рільке»

1.     Слово вчителя

Ну що б, здавалося, слова... Слова та голос — більш нічого.

 А серце б'ється - ожива,

 Як їх почує!.. Знать, од Бога

 І голос той і ті слова

 Ідуть між люди! ....

Великі таланти народжуються за волею Божою. І їх пророчі слова переживають віки. Такими безсмертними є поезії Шевченка, нашого велетня українського духу. Вони мали великий вплив на європейську літературу 20 століття.

Драматичною, кривавою і суперечливою була епоха переходу від XIX до XX століття. У цей час йшли світові війни, революції, руйнувалися держави і з'являлися нові. Суть людського буття, духовні цінності були поставлені під сумнів. 

Але двадцяте століття й спонукало до пошуку шляхів до втраченої гармонії, до позитивних цінностей. Яскравий приклад такого пошуку — творчість австрійського поета Р. М. Рільке. Він був одним з перших, хто виявив інтерес до творчості Шевченка і Гоголя, до духовної культури Русі.  Свою зустріч із слов'янським світом Рільке вважав «дарунком долі». Саме тут він відчув близькість до Бога – і Бог увійшов у його творчість. Наша перша мандрівка – «Духовна глибина поета»

Рільке вважав, що прогрес людства визначається передовсім духовним розвитком, без якого всі блага цивілізації можуть стати причиною розбрату або способом самознищення.

Запитання.  Чи погоджуєтесь ви з такою думкою письменника?

Так, самі люди можуть себе знищити, якщо перестануть духовно розвиватися, зневажати християнські заповіді, ─ забудуть про Бога.

Усе своє життя Рільке присвятив пошуку Бога.

2.     Учень читає вірш Рільке «Згаси мій зір…»

3.     Вчитель (демонстрування портрета письменника)

Стефан Цвейг, німецький письменник, так висловився про свого сучасника: «Ніхто не був для нашого покоління таким необхідним, як ця людина… Він у будь-яке оточення привносив щось заспокійливе, чисте».
        Сьогодні ми помандруємо часопростором життя і творчості австрійського письменника Райнера  Маріє Рільке. Спробуємо розгледіти його духовну стежку, щоб і для себе зробити певні висновки на майбутнє.

Надіюсь, що спілкування на сьогоднішньому уроці про цю людину в контексті його творчості гармонізує наші стосунки, а серця наповнить тільки чистотою і правдою.

4.     Повідомлення теми і мети уроку

Запишіть тему уроку в зошити (озвучує тему, яка записана на дошці і мету уроку).

ІІ. Вивчення нового матеріалу

Мандрівка друга «Біографічний часопростір Рільке»

1.     Слово вчителя

Розгляньте портрет Райнера Марії Рільке.

Прадавньої шляхетської породи

Ознака – ця тверда постава брів.

В очах дитячий ляк ще голубів,

Знак чулої, як у жінок, природи,

А не холопський острах служників.

Великий точний рот – він марних

Слів не вимовить, не здатний до омани

Й неправди ( «Автопортрет 1906р.»)

За звичайною зовнішністю приховується незвичайна людина, один із найвизначніших поетів свого часу. Я пропоную вам мандрівку під назвою «Біографічний часопростір Рільке». Здійснити її допоможуть нам учні, які виконували випереджальне завдання. Ви всі об'єднались у групи. Кожна група має завдання (завдання 1) – дати відповідь на поставлене питання, яке ви повинні виконати в зошитах у вигляді інформаційного грона. Прошу познайомитись із ним. Свою роботу на уроці ви будете оцінювати в картках самооцінки.. Хто ж він такий – Р.М.Рільке? (слайди)

2. Презентація учнями біографії Рільке «Орфей XX століття»

 (випереджальне завдання)

«Вже саме ваше ім'я - вірш. Воно не римується з сучасністю. Рільке із післязавтра… Хто ж ти, Райнер? Не німець – хоча ціла «Німеччина». Не чех, хоча народився в Чехії, не австрієць, тому що Австрія була, а ти – будеш!» Так писала про нього   М.Цвєтаєва.

Його поезія хвилює й зачаровує, тому Райнера Марію Рільке називали «Орфеєм XX століття ». Народився майбутній поет у Празі (тоді Чехія входила до складу Австро-Угорської імперії); його охрестили і записали так: Рене Карл Вільгельм Йоганн Йозеф Марія. Походив Рільке з небагатої чиновницької родини. Хлопчик зростав без материнської ласки, бо мати покинула його і батька через бідність. Протягом п'яти років майбутній поет навчався в Празькому кадетському корпусі. Батько мріяв, щоб син став військовим. Роки навчання в цьому закладі Рільке назве пізніше «букварем жаху», «безмірним бідуванням». Так і не здобувши військової освіти, він став студентом спочатку Празького, а потім Мюнхенського і Берлінського університету.

   З   1894 року Рільке почав друкувати свої вірші. Він багато працював над поповненням своїх знань, подорожував до інших країн, відвідав Німеччину, Францію, Італію, Іспанію, Росію.

Двічі Рільке побував в Україні. Перша подорож у 1899 році розбудила в поета інтерес до історії Київської Русі, а також до козацької доби, в яких він вбачав витоки історії великого народу. Поета вразив Київ. Його він називав

« священним Києвом», де «бере свій початок Русь», «містом близьким до Бога».  А поет перебував тоді в активному пошуку Бога. Тут – у Києві - Рільке хотів оселитися назавжди.      

 Він милувався золотими банями Софіївського собору та Києво – Печерської лаври. Рільке був глибоко вражений ними.

Києво-Печерській Лаврі він присвятив кілька поезій і найбільш захоплено розповідав про свої враження від неї. У Лаврських печерах Києва поет побував кілька разів. «Сьогодні кілька годин мандрував підземними ходами. Це найсвятіший монастир... В моїх руках палаюча свіча. Я пройшов усі ці підземелля раз на самоті, раз із людьми».  

 З глибоким інтересом і любов'ю вивчав поет «давні церкви й собори, в яких багато старих картин і дорогоцінних реліквій». Полюбив письменник й українське малярство. Його вразили ікони київських монастирів.

Рільке приваблювала постать Тараса Шевченка. Поет познайомився з творами Кобзаря в російських перекладах. Пошук духовного проводиря, виразника народного духу приводить Рільке до Канева на могилу Тараса Шевченка.

Збереглися відомості про інтерес Рільке і до Миколи Гоголя, подобались австрійському поетові зв'язки творчості Гоголя з українською національною традицією та історією України, особливо добою козаччини.

   

Другу подорож в Україну Рільке здійснив у 1900 році. Після Києва розпочалося його майже двомісячне паломництво Україною. Вирушивши Дніпром, « у край чудової України» , він пливе до Кременчука. Поїздом їде до Полтави. Звідти - до навколишніх сіл, щоб «природу і людей     зблизька побачити».

 Рільке затримується на кілька днів у Полтаві, відвідує місця Полтавської битви, навколишні села.

Останнім етапом мандрів  поета був Харків. Цей шлях українськими степами глибоко запав у поетову душу. Великим переживанням Рільке стала краса української природи, безмежжя рівнини й степу. На цій землі поет знайшов жаданий приклад гармонійного єднання людей і природи, Бога і землі. Україна стала для нього духовною Батьківщиною.

Враження від України, її природи, історії, людей - ці духовно набуті скарби трансформуються у творчість: Рільке перекладає українські твори, пише мистецтвознавчі статті, вірші й прозові твори, перекладає «Слово про Ігорів похід»(1904 р.), який вважається найкращим серед німецькомовних. Враження від перебування в Україні знайшли відгук у збірці «Книга годин», її другій частині — «Книзі прощ» («Про паломництво»), написаній від імені  київського ченця як монолог, звернений до Бога.

 Рільке добре вивчив українські народні пісні, особливо захопився піснями про козаччину. Зацікавившись українським фольклором, Рільке написав два оповідання, вміщені до «Казок про любого Бога». Це «Пісня про Правду» та «Як старий Тимофій співав помираючи»

Повернувшись додому, поет записав до щоденника: «Згадую полтавські степи, надвечірні зорі, хатки, й охоплює душу сум, що мене там немає».

3.     Слово вчителя.   Так говорять про рідні серцю місця, про батьківщину… Чому ж його охоплює така ностальгія за Україною?

Можливо тому, що Рільке вважав Україну своєю духовною батьківщиною? Адже з усіх відвіданих ним куточків землі до Бога він був найближче саме тут.

Спробуємо з’ясувати, з чого починає формуватися образ України у кожного з нас.

-         Що спадає вам на думку, коли ви чуєте слово «Україна»?

-         На основі яких знань, вражень формувався в Рільке образ України? Зараз ми створимо єдине інформаційне гроно, яке назвемо «Україна для Рільке – це … ». Продемонструйте результати роботи груп. Яким було ваше завдання?

Висновок.Таким чином, з усім написаним тут асоціювалася у Рільке Україна і саме ці враження лягли в основу його оповідання «Пісня про Правду»

Давайте вслід за автором подивимось, як тема Бог і Україна відобразились в ньому. Наша Мандрівка третя «Творчий пошук. Образ України в оповіданні «Пісня про Правду»»

4.     Постановка проблемного питання

Рільке вважав, що сенсом життя людини є «пошук Бога». Я хочу, щоб ви подумали над цим питанням: Чи можемо ми сказати, що пошук Правди – це «пошук Бога»?. А зараз ви будете працювати в групах

5.     Робота в групах. Завдання 2.

1.Встановити правильну послідовність в побудові оповідання «Пісня про Правду».

6.     Бесіда:

-         Давайте встановимо правильну послідовність подій в оповіданні

-         Зверніть увагу, чому ці назви написані на листочках двох кольорів. Про кого йде мова в першій і останній частині? А в середніх?

-         Таким чином, 1 і остання частина – це своєрідне обрамлення розповіді про Україну. Така форма твору називається «оповідання в оповіданні».

-         Хто в оповіданні говорить про Бога? Якого висновку вони доходять?

-         Виявляється, що Господь усюди, а той, хто думає інакше, помиляється. Господь сам вирішує, коли йому приходити до людей. Що про це каже Евальд?

-         Хто такий Евальд? Підтвердіть  словами із тексту.

-          Що має на увазі оповідач, говорячи: «Вам випала особлива доля», «Бог призначив вас»?

-         Про кого розказати просить оповідача Евальд? Як він їх називає?

-         Коли відбувалися події, про які розказує оповідач?

Прагнення до волі було споконвічним прагненням українців.

7.     Робота в групах.

І група

Тема дослідження «Українська історія у творі Рільке «Пісня про Правду».

-         Про які часи розказує оповідач?

-         Які історичні події і герої згадуються?

-         Що є свідченням минулої слави?

-         Що сказано про визвольну боротьбу українського народу?

-         Який висновок можна зробити?

ІІ група

Тема дослідження  «Побут українців у «Пісні про Правду»

- Що є свідченням того, що українці – глибоко віруючий народ ?

- Як змальована хата шевця Петра?

- Що було розміщено в кутку хати?

- Зробіть висновок.

ІІІ група

 Тема дослідження  «Картини природи у «Пісні про Правду» Рільке».

- На чому акцентує свою увагу автор,    зображаючи українську природу ?
- Як він змальовує степ?

- Символом чого є небо?

- Який висновок можна зробити?

ІV група

Тема дослідження  «Відображення звичаїв та традицій українців у «Пісні про Правду» Рільке».

Які звичаї і традиції українців змальовує Рільке:

-         роль ікон;

-         материнське благословення;

-         шанування старших;

-         обряд сватання;

-         відношення до пісні.

Зробіть висновок

V група

Тема дослідження «Змалювання конкретних образів-персонажів (Олекси, Петра Якимовича, його дружини Якилини, дочки)» 

-         Яким був Петро Якимович? Чим займався?

-         Що ви довідалися про Олексу?

-         Як змальовані інші члени родини?

-         Хто ще зображений в оповіданні?

-         Зробіть висновок, які риси національного характеру українців підкреслює письменник.

8.     Слово вчителя

Отакою зобразив Рільке Україну. Ми бачимо відтворення особливостей історичного життя українців, побуту, звичаїв, культури, рис національного характеру. Таке відображення низки ознак певної нації називається національним колоритом.

Але образ України був би неповний, якби ми  не сказали про тих  незвичайних людей, про яких говорив Евальд – «руських співців» - кобзарів.  В найтрагічніші моменти української історії вони відігравали велику роль. В чому ж була їх роль?

9.     Робота з фрагментом кінофільму «Богдан Хмельницький»(реж. І.Савченко, 1941), у якому звучить дума «Ой, як наступала та чорна хмара»

-         То якою ж була роль кобзарів?

11. Робота з текстом

- Як змальовує письменник появу кобзаря

- А хто був прототипом кобзаря? Послухаймо про це.

12. Повідомлення учня

Вважають, що прототипом кобзаря Рільке слугував образ Остапа Микитовича Вересая, з яким він познайомився, перебуваючи в Україні. Батьки Вересая були селянами. Батько любив грати на скрипці, заробляючи цим на хліб. Хлопчик осліп у чотири роки, а з 15 років пішов у науку до кобзарів. Вересай був кріпаком, тяжко бідував, неодноразово його заарештовували за виконання «Пісні про правду й неправду». Саме цю пісню використав Рільке у творі.

13. Прослуховування «Пісні про Правду» у виконанні кобзаря.

Якою була реакція слухачів на пісню? Вони піднялись на боротьбу за Правду.  То чи можемо ми сказати, що пошук Правди – це «пошук Бога»?

14. Слово вчителя

Ми переконалися, що своїм оповіданням «Пісня про Правду» австрійський поет і письменник Рільке відкрив Європі надзвичайну країну Україну з її героїчною історією, сильними людьми і своєрідним національним колоритом.  Якщо наша рідна земля змогла вразити так іноземця і надихнути на творчість, то наш обов'язок - шанувати, берегти її для майбутніх поколінь і примножувати наші славні традиції.
ІІІ. Закріплення вивченого матеріалу

      1.Технологія «Незакінчені речення»

Сьогодні на уроці ми знайомились із творчістю …

Р.М.Рільке - …

Ми говорили про зв'язок Рільке із…

Україна для письменника була…

Під впливом подорожі на Україну Рільке написав…

2.     Комп'ютерне тестування

ІV. Домашнє завдання

1. Прочитати статтю підручника про Рільке (стор.145-148)

2. Вивчити напам’ять пісню, яка вкраплена в оповідання Рільке «Пісня про Правду» ─ «Нема в світі Правди, не знайти, немає…»

V. Підсумок уроку

Наш урок завершено. Ми сьогодні з вами говорили Рільке, про Україну, про пошуки Бога, а в Біблії сказано, де зберуться хоча б двоє і розмовлятимуть про Бога, то Бог перебуватиме посеред них. Нехай Божа Любов і Правда ніколи не залишають нас.